Бери і роби: як і навіщо знімати дітей для ООН

Є проекти настільки важливі, що про них і сказати нічого: просто бери – і роби. Проект Фонду ООН у галузі народонаселення та Міністерства соціальної політики «Щастя в 4 руки» – якраз із таких. Він про відповідальне батьківство і рівномірний розподіл обов’язків між партнерами. Про те, як важливо якісно проводити час із дітьми і не займатись читерством під приводом, що діти – це жіноча справа.

У нашому агентстві вже четверо дітей на всіх, тому для нас  участь у «Щасті в 4 руки» – особлива відповідальність. Крім того, це просто весело. Знімати активних дітей, які не бажають зніматись, а потім займатись пересадкою очей у фотошопі – безцінно.

І саме тому, що про такий важливий проект важко сказати щось непафосне, ми поспілкувалися з Фондом ООН у галузі народонаселення, який робить «Щастя в 4 руки» ще з 2015 року і при цьому лишається за кадром. Як розвивається проект, чи допоміг він українцям менше перейматись ґендерними ролями і стати відповідальнішими батьками – про це розповіла cпеціалістка з комунікацій Фонду ООН  у галузі народонаселення в Україні Альона Зубченко.

Зубченко_ООН2.jpg

Альона Зубченко

cпеціалістка з комунікацій Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні

Альоно, як виник проект «Щастя в 4 руки»?

– Ідея проекту «Щастя в 4 руки» виникла як реакція на стереотипне ставлення жінок і чоловіків до усталеного розподілудомашніх обов’язків, виховання дітей, розподілу праці. Звісно, питання ґендерної рівності набагато ширші за хатню роботу,  важливо працювати на різних рівнях. Наш проект направлений на спілкування безпосередньо з людьми. Він показує, чому рівність – це добре, що вона дає.

–  А навіщо боротися з цими стереотипами? Живуть же люди з ними – і нічого.

–  В Україні катастрофічно високий рівень розлучень, причому близько 60% пов’язані з нерівномірним розподілом домашніх обов’язків. А розподіл домашніх обов’язків, у свою чергу, тісно пов’язаний з домашнім насильством – не лише в Україні, а в усьому світі. Для когось і несмачний борщ – достатня підстава для насильства. Тому розуміння кордонів і рівності у стосунках дуже важливе.­­­

Рівномірний розподіл обов’язків не гарантує довгого і щасливого шлюбу, але істотно підвищує його вірогідність. Тому ми хочемо, щоб чоловіки, наприклад, більш якісно проводили час з дітьми – і щоб піклування більш рівномірно розподілялося між партнерами. Хочемо навчити людей будувати стосунки так, щоб вони могли домовитись про комфортний саме для них розподіл обов’язків і реалізуватися у той спосіб, що важливий для них – а не той, що вважається бажаним у суспільстві.

Співак Арсен Мірзоян із донькою та співак Тарас Тополя з сином Фото – Валентин Кузан, Григорій Веприк

Співак Арсен Мірзоян із донькою та співак Тарас Тополя з сином
Фото – Валентин Кузан, Григорій Веприк

–  Чи готові українські чоловіки брати на себе більше домашніх обов’язків?  

– Ми провели попереднє дослідження, щоб зрозуміти: наскільки поширене уявлення, що існують «жіночі» і «чоловічі» ролі, як розподілені обов’язки в сім’ях, скільки часу витрачають на них жінки – а скільки чоловіки.

Виявилось, що українці розділяють виховання і догляд за дітьми – а догляд сприймається як «жіноча» робота, причому і чоловіками, і жінками. Чоловіки готові займатись вихованням – так, як вони це собі уявляють. Наприклад, вони готові вкладати дітей спати і читати книжки. Але не готові ходити з дитиною до лікаря, міняти памперси, відводити в садочок.

Також ми дослідили, чи користуються чоловіки можливістю взяти відпустку по догляду за дитиною – так званий «декрет». Досить високий відсоток чоловіків знають про можливість взяти тривалу відпустку з догляду за дитиною – але не користуються нею. Щоправда, майже 27% чоловіків беруть коротку відпустку з догляду за дитиною – зазвичай це перші дні після народження. І лише близько 1% чоловіків брали відпустку терміном до року.

Чому так?

– Причини дуже різні – але пов’язані вони переважно з традиційним розподілом гендерних ролей. Чоловік має заробляти гроші, а жінка може працювати для задоволення. Плюс тиск суспільства: пішов у декрет – «не мужик», засміють. Що цікаво, самі жінки часто проти того, щоб чоловік брав декретну відпустку.

Гравець ФК «Шахтар» Сергій Кривцов з дітьми

Гравець ФК «Шахтар» Сергій Кривцов з дітьми

–  The Gate Agency приєдналось до «Щастя в 4 руки», коли проект уже нісся на всіх парах. А з чого він починався?

–  На цей момент відбулося вже дві хвилі кампанії «Щастя в чотири руки». Перша – аналіз, дослідження, планування. На цьому етапі ми запустили соціальну рекламу, що показувала звичайну подружню пару в різних життєвих ситуаціях: спільне виконання домашньої роботи, піклування про дітей. Потім зробили оцінку першої хвилі і зрозуміли: нам треба залучати лідерів думок, які можуть бути переконливим прикладом для інших.

Друга хвиля кампанії була вже візуально яскрава і максимально публічна: зовнішня соціальна реклама, події з відомими людьми.  Героями другої хвилі проекту стали дуже різні люди – від телезірок до бізнесменів. Серед них були Тарас Тополя, Євген Кошовий, Влад Яма, Василь Вірастюк. Також задіяли футболістів ФК «Шахтар» – це Андрій Пятов, Антон Каніболоцький, Сергій Кривцов і Тарас Степаненко.

–  Чому саме вони?

–  Нам було важливо працювати з відомими чоловіками, які і справді піклуються про своїх дітей і поділяють наші цінності. Бо показати в такій кампанії неправду – це поставити на ній хрест. І ось це співпадіння цінностей дуже відчувалось, коли наші герої приходили на зйомки без нянь, бабусь і мам – і прекрасно справлялися з дітьми. Або коли ми робили фотосесію з шоуменом Олександром Педаном і його донькою Валерією. У Валерії тоді було рожеве волосся, тато підтримував її в цій підлітковій реалізації – і позував з донькою у рожевій перуці. Це одна з наших улюблених зйомок за весь проект.

Важливо, щоб і людина, яка знімає наші кампанії, була по наш бік барикади. Бо можна наробити ідеальних глянцевих кадрів – але вони не викликатимуть жодних емоцій.  Нам пощастило: значну частину фото для кампанії знімав Валентин Кузан. У нього самого троє дітей – і це дуже відчувається через фотографії.

–  І як вам досвід організації зйомок з дітьми?

– Це був несподівано легкий досвід – всі зйомки минули без ексцесів. Правда, іноді виникають непередбачувані нюанси.

Ми дуже трепетно ставимося до приватності і узгоджуємо з героями кожне фото і ракурс. Це стосується абсолютно всіх, не лише зіркових учасників. Нам дуже важливо, щоб право на приватність їхніх дітей було дотримане. Тому, наприклад, ми не публікуємо багато класних кадрів з наших івентів.

Телеведучий Олександр Педан із донькою Валерією Фото – Валентин Кузан

Телеведучий Олександр Педан із донькою Валерією
Фото – Валентин Кузан

–  Як сприйняли проект українці?

– Ми проводили фокус-групи у великому місті в Західній Україні, невеликому містечку в Східній Україні і в Києві. Чоловіки – двох вікових груп, 25-35  і 35-45 років. Досліджували їхнє ставлення до розподілу обов’язків, виховання дітей, а також до кампанії «Щастя в 4 руки». Виявилось, що територіальний фактор впливає мінімально, а от віковий – набагато сильніше.

Молодші чоловіки більш відкриті – це підтвердило і дослідження Фонду народонаселення ООН з маскулінності. Чоловіки 20-35 років за рівність у стосунках, більш відкриті до реалізації своїх дружин у професійному плані, позитивно ставляться до можливості піти у тривалу декретну відпустку, взяти участь у партнерських пологах.

Старші чоловіки більш консервативні і схильні до стереотипних підходів. Менше з них брали участь у партнерських пологах, брали відпустку з догляду за дитиною. Можливо, це все ж природна зміна поколінь – і цінностей.

Що ж до ставлення до залучених зірок – тут відчувалась різниця між регіонами. Одних зірок десь знали краще, десь гірше. Якісь учасники були ближчі старшим, інші – молодшим людям. Проте абсолютний чемпіон і авторитет для всіх опитаних чоловіків – Василь Вірастюк. Незалежно від регіону і віку, його знали і сприймали на 100% позитивно.  

До речі, ми завжди питали у респондентів: яку ви можете згадати соціальну рекламу в Україні за останні кілька років? І були чоловіки, які сходу згадували нашу рекламу. Вони не пам’ятали, хто саме її робив– але згадували, що це було і про що. Це надзвичайно круто і приємно – значить, ми працювали недарма.

–  А чи були негативні відгуки?

– Завжди є ті, хто не сприймає подібні речі і вважає їх «підривом устоїв». Завжди доводиться стикатися з риторикою типу «баби в полі народжували, і нічого». У соцмережах нам траплялися поодинокі закиди, що ми хочемо зробити з чоловіків домашніх котиків, які нічого не вирішують, зазіхнути на їхню маскулінність. «Щастя в чотири руки» іноді помилково сприймають як боротьбу за жіночі права – як і тему ґендерної рівності загалом. Але це і про чоловічі права, про вільний вибір та реалізацію також і чоловіків.

Гравець ФК «Шахтар» Тарас Степаненко з сином та гравець ФК «Шахтар» Андрій Пятов з дочкою Фото –

Гравець ФК «Шахтар» Тарас Степаненко з сином та гравець ФК «Шахтар» Андрій Пятов з дочкою
Фото –

Як розвиватиметься «Щастя в 4 руки» далі?

– В кінці 2018 ми вирішили оновити контент кампанії, щоб бути ближчими до чоловіків. Новий віжуал – це вже не красиві кадри зі студії. Вони зняті в реальних квартирах реальних людей, у ситуаціях, в яких регулярно опиняється тато з дитиною. Поки що відзняли дві родини футболістів наших партнерів ФК «Шахтар».

Стануть більш конкретними меседжі, які ми транслюємо татам і мамам. У 2017-2018 ми говорили: «Я піклуюсь про свою дитину так само, як моя дружина». Проте, як показали опитування, із загальними меседжами чоловіки переважно погоджуються – от тільки розуміють їх по-своєму. Абсолютна більшість погоджується, що піклуватись про дитину мають і чоловік, і жінка, адже дитина – спільний проект, відповідальність обох батьків. Але що під цим розуміють чоловіки? Піти з дитиною у вихідний погуляти надвір. Пострибати чи подивитись разом мультик. А от закрапати дитині ніс – уже треба кликати дружину. Тому тепер ми будемо показувати чоловікам більш конкретні приклади.

Також у 2019 ми запустимо максимально прикладну освітню відеокампанію для чоловіків. Що мені робити, якщо дитина не їсть без смартфона? Як повестися, якщо дитина влаштовує істерику в магазині? Що робити, якщо дитина впала і травмувалась? Як говорити з дитиною про секс? Дуже конкретні речі, яких, на жаль, не навчають – і які нам доводиться самотужки освоювати у дорослому житті.

Чи бачите ви зміни, які відбулися завдяки кампанії «Щастя в 4 руки»?

– Два роки – надто малий відрізок часу, щоб відбулися зміни у поведінці людей. Для того, щоб деякі стереотипи відійшли у минуле, мають змінитися покоління. Тому для поточної оцінки кампанії ми проводимо невеликі дослідження через фокус-групи, постійно аналізуємо відгуки в соцмережах. Говорити про зміни у цифрах зможемо вже після фінального дослідження, яке буде трохи пізніше.

Але знаєте, що прекрасно? Під час опитувань деякі чоловіки говорили: коли я бачу вашу рекламу, то швидше іду додому. Звісно, вони завжди пам’ятають про власних дітей – але реклама нагадує, що діти дуже на них чекають, що треба встигнути приділити їм увагу просто зараз. І такі відгуки – показник того, що наша робота недаремна.

Архітектор, засновник і керівник архітектурної майстерні Sergey Маkhno architects Сергій Махно з дітьми Фото – Валентин Кузан

Архітектор, засновник і керівник архітектурної майстерні Sergey Маkhno architects Сергій Махно з дітьми
Фото – Валентин Кузан

P.S.

Серед героїв, яких ми знімали для проекту «Щастя в 4 руки» , був один відомий співак із маленькою донькою. Вони з дружиною озвучили побажання – не показувати в кадрі обличчя дитини. Ок, нема питань. Але часу на зйомку було небагато, а герой був дуже сонний і стомлений – той випадок, коли треба сірники в очі вставляти, щоб не закривались.

І от, коли ми сіли відбирати знімки, виявилось, що всі вдалі кадри – ті, на яких видно обличчя дитини. А на тих, де не видно, з очима у тата твориться щось стрьомне.

В результаті довелось вирізати очі з однієї фотографії і вставляти в іншу. Чого не зробиш заради щасливого дитинства. Навіть пересадку очей у фотошопі.