Розбір польотів: фотографи критикують кадри The Gate Agency

Ми регулярно розповідаємо вам, як класно ми знімаємо. Але на кожен крутий кадр припадає посередній або невдалий, а розвиток можливий, лише якщо регулярно розбирати фотографії і визначати їхні слабкі і сильні сторони. Тепер ми будемо регулярно давати 5 кадрів The Gate Agency фотографам, чий професійний рівень не викликає сумнівів – і публікувати суворий вердикт.

Схема така: автор фото коротко розповідає свій кадр, а запрошений майстер фотокунг-фу розбирає фото по кісточках, не соромлячись у висловах.

Дебютним розбором польотів керує Сергій Коровайний. Сергій приєднався до нас не так давно і ще не встиг обрости порочними зв’язками, які завадили б йому бути максимально суворим і неупередженим.

img_0106.jpg

Сергій
Коровайний

Сергій Коровайний – фотограф The Gate Agency. Cпівпрацює з продакшеном New Cave Media, проектом Ukrainer та Радіо Свобода. Стипендіат програми Фулбрайта. Вивчав документальну і комерційну фотографію, відео, motion design, 360 video, virtual reality, drone journalism у Сиракузькому університеті (США).

Поїхали!

 
 Фото - Євген Борисовський

Фото - Євген Борисовський

Євген Борисовський

В цій сцені я побачив певну іронію: серйозний чоловік в костюмі в паузі між важливими нарадами – і ця золота рама й печеньки на передньому плані. Ми знімаємо стільки бізнесових подій, що вже не бачимо особливої різниці між ними, це постійний день сурка. Тому яскраві деталі, що вибиваються з загальної картини, і викликають інстинктивне бажання їх зафіксувати.

Сергій Коровайний

Крутий фотограф не зупиняється на офіційній частині події, намагаючись щоразу знайти нові ракурси навіть там, де знімає в мільйонний раз. Незвичний кут зйомки, відображення в дзеркалах, крупні плани та деталі - все це додає життя у звичайний репортаж з івента: загальний, середній, крупний план, спікери, гості, і знову по колу. В цій фотографії є незвичний погляд на буденну ситуацію: чоловік в костюмі раптово опиняється всередині картини епохи Відродження з багатою рамою та візерунковим фоном. Гама золотого, срібного та чорного підсилюють це відчуття. Герой також ніби підіграв фотографу, позою та поглядом підсилюючи враження від кадру.  

На мій погляд, можна було краще попрацювати з простором: шматок телевізора та синя деталь в правій стороні дзеркала відволікають увагу та псують загальну атмосферу. Маленький крок фотографа вправо міг би виправити це. Також мені трохи забагато місця згори, але замало – внизу світлини.

 
 Фото - Євген Столітній

Фото - Євген Столітній

Євген Столітній

Звичайна сцена під час чергової події - люди спілкуються, жестикулюють. Я збирався зробити стандартний репортажний кадр – і тут влізла чиясь рука й доповнила картинку. Я б не придумав цю композицію спеціально, але вийшло прикольно: акцент на руках, жноча фігура на світлому тлі й чоловіча – на темному.

Сергій Коровайний

Світлина сповнена життя, і це чудовий результат для репортажної роботи. Дивлячись на неї, я відчуваю емоції та накал дискусії. По той бік об'єктива – живі люди. Це відчуття доповнюється багатоплановістю – рука на передньому плані говорить, що емоційні розмови відбуваються і навколо центральних фігур.

Фотографія цікава композиційно: чоловік справа вписаний в чорний отвір дверей, а рука на передньому плані гарно римується з жестами рук чоловіка та жінки. Єдине зауваження – в центральній частині кадру все дуже щільно, рука майже закриває обличчя жінки. Це створює відчуття нестачі повітря у кадрі. Проте фотографу вдалося витримати хоч мінімальну, але дистанцію, тому фотографія і працює – хоча й на межі.

 
 Фото - Роман Матков

Фото - Роман Матков

Роман Матков

Нерідко хороші кадри лежать під ногами або висять над головою. Так було і цього разу – глянув вгору, побачив залиту вечірнім сонцем червону цеглу храму і став чекати на природнє заповнення простору. Літак з'явився раніше пташок, так що це доля.

Сергій Коровайний

Цінність цього кадру – в моменті. Фотограф помітив локацію, де може вийти хороший кадр, дочекався моменту і спіймав літак у теплому вечірньому світлі.

Ця фотографія подобається мені композиційно. Плюс цікавий сенс поєднання нового і старого: літак, втілення сучасних технологій, пролітає над стародавнім храмом. Але у мене є питання: навіщо це фото? Це прикольний, круто зроблений туристичний кадр. Але їх стільки, що вони вже заполонили весь Інстаграм.

Я бачу, що це фото зняв хороший фотограф з наметаним оком – і хочеться, щоб він спрямував свій талант на те, щоб розповідати унікальні історії, а не те, що вже знімали сотні разів. Це кадр, який легко повторити, тому я не бачу в ньому особливої цінності. За ним нема глибокої історії.

 
 Фото - Валентин Кузан

Фото - Валентин Кузан

Валентин Кузан

Цей кадр був зроблений на третій зйомці з художницею Владою Ралко для мого проекту Cultprocess. Ми організували її, коли я дізнався, що Влада дружить із дизайнером Федором Возіановим, який зробив серію супрематичних суконь – Чорний квадрат, Коло і Хрест. Знімали у дворику біля студії Возіанова, де було розкішне світло. Я попросив Владу просто походити туди-сюди, щоб сонце світило їй або в обличчя, або в спину. Щоб зробити кадр максимально лаконічним, без деталей, вона переміщувалась тільки у плямі світла. Я люблю максимально контрастні, мінімалістичні кадри – а зйомка була прив’язана до супрематизму, і в цьому випадку навіть обличчя моделі не обов’язково мало читатися – тільки силует.

Сергій Коровайний

Дуже крутий кадр. Видно, що у фотографа вражаюче розуміння і бачення світла і композиції. Хрест із балок, дуже лаконічна пляма світла, круто вписана у простір фігура без обличчя – органічна частина цього чорно-білого світу. Мені дуже подобається рух моделі – напівпорот голови, напівкрок. Це викликає інтерес, хочеться дізнатись – хто ця людина на фото? Це мистецький кадр, я міг би побачити це зображення в серйозних галереях чи лукбуках елітних брендів.

Мені дуже подобається ця фотографія, тому складно її критикувати. Проте явний мінус – у тому, що фотограф обрізав голову тіні. Мені виглядає дещо некомфортно, хочеться бачити повну тінь – або щоб вона була обрізана не по суглобу, не по шиї. У портреті, на відміну від репортажу, це можна контролювати.

 
 Фото - Григорій Веприк

Фото - Григорій Веприк

Григорій Веприк

Як на мене, хороший кадр, хоч і випадковий. Коли я проходив повз сцену, чітко впізнав в одній із тіней знайому – і мене здивувало, наскільки читаються індивідуальні особливості. Це зачепило: різка величезна 3-метрова впізнавана тінь людини. Потім я побачив другу тінь, тінь незнайомої людини – і усвідомив, наскільки сильний контраст. Символічно: близькі люди, навіть їхні тіні, означають більше, ніж незнайомі.

Сергій Коровайний

Цінність цього кадру – у римі двох маленьких фігур зліва і двох тіней справа. Це репортажний кадр, але виглядає постановочним: між тінями і людьми вибудовуються стосунки. Люди ідуть до тіней, в отвір дверей, і виникає відчуття, що ці тіні – якісь гіганти або боги, що дивляться на людей згори. Фотограф спіймав їх у потрібній фазі кроку. Мені  подобається сильна діагональна композиція кадру.

Попри це, багато технічного браку. Половина фото зверху – нецікава, асиметрична стеля. Можливо, варто було б зробити кадр горизонтальним або квадратним. В лівому нижньому куті – засмічена композиція, багато зайвого біля людських фігур. Можливо, фотографу варто було відійти вправо і зробити цю частину кадру більш чистою.

Також не подобається нахилена колона, це викликає відчуття дисбалансу. Це легко виправити в обробці. Я би взагалі радив уважно стежити за тим, щоб вертикальні лінії в кадрі були рівними. Ми звикли до вертикальних ліній стін, будинків – і коли на фото ці лінії завалені, виникає дискомфорт. Але повторюсь: це репортаж, і величезна удача взагалі зробити такий кадр.