Від Далі до Блумберґа: культові портрети облич ХХ століття

Як бачать відомих та успішних бізнесменів, політиків, культурних діячів топові фотографи ХХ століття? Ми зібрали сім дуже різних авторів – від витонченого мінімаліста Річарда Аведона до жорсткого і безкомпромісного майстра стріт-фото Брюса Ґілдена.

Спойлер: сюрреаліст Родні Сміт у цій підбірці чисто для натхнення – як нагадування про те, що і в бізнес-фотографії завжди лишається місце для мистецтва і легкого безумства.

 

Арнольд Ньюман (1918 – 2006)

Арнольд Ньюман знімав знаменитих митців, бізнесменів і політиків – від Пікассо до Кеннеді. Ньюман винайшов жанр портрета в природному середовищі (environmental portraiture). Його фото розкривають рід занять та індивідуальність моделі: «головний будівельник» Нью-Йорка Роберт Мозес стоїть на фоні хмарочосів, композитор Ігор Стравінський – біля рояля, а німецький підприємець Альфрід Крупп – просто в цеху. Цю ідею Ньюман запозичив із живопису, зокрема, робіт фламандських майстрів.

 
 

Річард Аведон

Один із найвидатніших фешн-фотографів ХХ ст., автор культових зйомок для Vogue, перший штатний фотограф «The New Yorker». Як і Арнольд Ньюман, Аведон фотографував видатні обличчя своєї епохи – це політики Генрі Кіссінджер і Рональд Рейган, філософ Ісайя Берлін, модель Твіґґі, письменники Вільям Берроуз і Трумен Капоте. Аведон завжди знімав своїх моделей на білому тлі, його портрети мінімалістичні, проте надзвичайно емоційні і динамічні.

 

Пітер Марлоу (1952 – 2016)

Британський фотограф і фотожурналіст, член агентства Magnum Photos, засновник і двічі президент лондонського офісу Magnum Photos. Хоча професійні інтереси Марлоу далеко не обмежувалися політикою, він відомий у тому числі зйомками екс-прем’єрки Великої Британії Маргарет Тетчер – у 1981 на конференції Консервативної партії Марлоу зняв портрет Тетчер, що став культовим. У 1990-х тривалий час працював із політиком Тоні Блером.

Крістофер Андерсон (1970)

Один із найвідоміших сучасних фотографів, член MagnumPhotos. Перший успіх прийшов до нього у 1999 – Андерсон фотографував переправу біженців із Гаїті у США на саморобному човні. Ці кадри принесли фотографу золоту медаль Роберта Капи. Свій стиль Андерсон характеризує як «документування досвіду». З його робіт ми найбільше любимо портрети екс-мера Нью-Йорка Майкла Блумберґа, що вже стали класикою.

 
 

Брюс Девідсон (1933)


Американський фотограф, член MagnumPhotos. Почав знімати у 10 років. Задокументував атмосферу 1960-х та яскраві політичні моменти другої половини ХХ ст., зокрема боротьбу темношкірих за свої права. Відомий також портретами відомих акторів – Мерілін Монро, Марлона Брандо і Джеймса Діна. Володар премії World Press Photo у номінації «Портрети» (2003). Ми ж найбільше любимо його серію портретів американського політика-демократа, екс-сенатора США від штату Джорджія (1997–2003) Макса Клеланда. Під час війни у В'єтнамі через вибух Клеланд втратив руку і обидві ноги. Брюс Девідсон зняв його в побуті і роботі.

 

Родні Сміт (1947 – 2016)

Американський фотограф-сюрреаліст, якого називають Рене Магріттом від фотографії. Знімав винятково на плівку, переважно чорно-білу. Його роботам властива любов до костюмів і постановочних кадрів та ідеальна композиція. Володар 75 нагород у сфері фотографії.

 
 

Брюс Гілден (1946)

Американський фотограф, член Magnum Photos. Один із найвідоміших сучасних стріт-фотографів. Його стиль – жорсткий, подекуди антиестетичний. Любить знімати людей в лоб, зі спалахом і не питаючи дозволу. Ґілден активно працює з темою життя маргінальних спільнот – наприклад, для зйомки серії «Пікнік з Сергієм» фотограф їздив у російську глибинку і документував життя напівкримінальних елементів. Серед наших улюблених – серія Ґілдена про бізнесменів Нью-Йорка, а також фото окремих політиків, наприклад, нинішнього президента США Дональда Трампа.