Індустріальна зйомка по 10 гривень за кілометр: як це зробити

Територія: Дніпропетровська область, Маріуполь, Генічеськ, Миколаїв
Кілометраж: 2190 км
Об’єкти: елеватор, порт, підприємства-виробники продуктів борошняної та олійної промисловості
Тривалість: 5 днів
Транспорт: Volkswagen Polo
Техніка: Nikon D750, SONY A7R2, DJI MAVIC AIR

 

Про повноцінний індастріал-тріп ми мріяли давно. Дорога, світанки, порти, цехи, романтика заправок і мотелів біля траси – що ще треба для щастя. Тому, коли агентство отримало замовлення на зйомку елеватора, порта і кількох підприємств, ми зрозуміли: це шанс реалізувати мрію.

Зазвичай ми чітко плануємо відрядження, і наша менеджерка Олена складає детальний маршрутний лист з усіма локаціями та контактами. Це сильно полегшує життя і дозволяє уникати зайвих витрат. Але бувають ситуації з розряду now or never – і ми вирішили поділитись досвідом, як здійснити спонтанний фототріп і не лишитись без штанів.

Їздили і знімали Григорій Веприк та Євген Борисовський

 
 

Транспорт

У нашому випадку громадський транспорт був недоцільний – поїздка була б втричі довша і неефективна. Оскільки бити власну машину на українських дорогах страшно і боляче, авто ми орендували. Для поїздки обрали Volkswagen Polo: це надійна і комфортна машина, яка дуже ощадливо витрачає пальне: 6,8 літрів на 100 км по Україні. Прекрасний варіант для вітчизняного бездоріжжя.

Права і досвід керування мають бути в обох учасників поїздки. 

При плануванні маршруту треба додати 20-25 % від кілометражу, що прокладає мапа. З пересуваннями по місту, від об’єкта до місця ночівлі тощо у нас вийшло 2190 км – на чверть більше, ніж визначила Google Maps.

Якщо передбачається виїзд на відстань до 300 км – зі зйомкою і дорогою в обидва кінці можна впоратись за день. Все, що понад 300 км, вимагає більше одного дня.

 
мапа.png
 
 

Житло

На цей раз ми не мали точного графіка зйомок, тому не бронювали житло заздалегідь – у деякі дні не знали, в якому місті будемо ночувати. Сюрприз – житло в Україні насправді недешеве. Що далі від Києві, то дорожче – а якість часто гірша. Ми платили в середньому 1000 грн за ніч. Вибір простий: або економиш і після дороги спиш у напівсараї – або жалієш себе і платиш за нормальне житло. Тому довелося вийти за рамки бюджету: я закладав 700 грн на добу. Перевитрати на житло компенсували темпом зйомки.

В ідеалі треба мати якщо не бронь, то контакти до трьох готелів у межах досяжності. В місті, де відбувається зйомка, нормального готеля може і не бути. А картинка і опис можуть радикально розійтися з реальністю. В курортних містах на узбережжі важливо  заздалегідь дізнатись, чи працює готель чи ресторан.

Їжа

Та ж історія, що з житлом. Ілюзії, що ти приїдеш, дістанеш 200 гривень, і тебе закидають лососевими стейками, краще лишити вдома. До того ж, у такій поїздці нема часу шукати нормальні заклади на Foursquare. А якщо раптом їдеш в курортне місто в несезон – там дорожче, ніж в сезон. Наприклад, у Генічеську ціни київські – з тією різницею, що заклади виглядають жахливо.  

На їжу треба закладати мінімум 400 грн з людини. Це сніданок і обід у пішій досяжності від місця роботи. Плюс якісь сендвічі чи хотдоги на заправках. Вони дуже виручали нас в плані їжі. Хай живуть заправки.

Планування часу

Якщо їдеш знімати не влітку, світловий день треба прораховувати до хвилини. Ми стартували щодня о 7 ранку, оскільки в цю пору року досить темно уже в 16:30. Але є і плюс: ледь не з 17:00 можна знімати в нічному освітленні. Правда, не всі об’єкти підсвічуються – в нашому випадку з 5 таких було лише 2.

В ідеалі планувати графік зйомок з урахуванням тривалості світлового дня треба ще вдома, до старту. Але насправді нічого ти не заплануєш, бо не знаєш розмір об’єкта і якість доріг на місці. Уже з досвіду починаєш розуміти, скільки часу треба планувати на мале зерносховище, а скільки на портове. Тому хороший варіант – приїхати в пункт призначення ближче до ночі, подивитись на об’єкт, а вже вранці знімати. Так можна ще й сфотографувати об’єкт у двох світлових режимах. Наприклад, ми зняли у вечірньому освітленні, як вантажать баржу, а вранці – як вона відходить.

Прорва часу витрачається на розмови з начальством і охороною. Привітатись, сказати, хто ти і звідки – на це сміливо можна закладати годину. В умовах короткого світлового дня це дуже багато. Але цим не треба нехтувати. Навіть після всіх вказівок згори зайти потиснути начальнику руку – майже правило хорошого тону. Взаємодія з людьми на підприємстві важлива – навіть якщо у тебе карт-бланш від замовника.

 
 

Доступ

Зазвичай є два варіанта зйомки: або ти всюди ходиш з начальником, або сам – і ти вільний, але повільний. Наприклад, у порту в Миколаєві нам сказали – слухайте, ви не хочете походити самі? І  наче й круто, свобода – але в умовах дуже обмеженого часу ти не можеш блукати, як сліпе кошеня. І, коли все ж прийшла людина, яка знає всі входи, виходи і точки, з яких відкриваються найкрутіші ракурси – це було величезне полегшення.

Плюси присутності начальства: начальник відчиняє всі двері і змушує всіх рухатись. Ти можеш сказати – а можна, оця людина ще раз проїде і розвантажить фуру з зерном? І вуаля, проїде і розвантажить.

Мінуси: люди краще взаємодіють з фотографом без начальника.

В поїздці нам дуже пощастило  – на 3 об’єктах із 5 ми отримали повний доступ і необмежену свободу дій. А відсутність людини, яка стоїть над душею, сильно покращує якість роботи.

Ідеальний варіант – коли надають супровід, але не втручаються в знімальний процес.

Безпека

Головне правило техніки безпеки – не будь придурком і носи каску. Каска, жилет зі світловідбивальними смугами і черевики в ідеалі мають бути свої. Це гігієнічно, до того ж не треба витрачати час на перевдягання. І не треба геройства. Не варто лізти під екскаватор, стрибати з даху, заважати водію вантажівки – переїде й не згадає. Жоден кадр цього не вартий.

Техніка

В кінці першого ж знімального дня у Жені накрився фотоапарат. А потрібний набір об’єктивів, зокрема й ширококутний об’єктив, звісно ж, був у нього. Гріша їхав із портретним набором – це об’єктиви 35, 50 і 85 мм. Висновки:

  • У поїздці має бути мінімум дві камери – одна точно зламається.

  • Камери мають бути взаємозамінні (дивись пункт 1)

  • Карт пам’яті має бути мінімум дві. Весь матеріал – дублювати (щось зламається або начальник з техніки безпеки вирішить, що ти зняв якусь крамолу, і її треба видалити)

Дрон

Їхати на індустріальну зйомку без дрона – все одно що з одним об’єктивом.

Моніторити потрібно не лише погоду, а й вітер. Від цього залежить, чи дрон взагалі злетить.

Важливо знати, де можна літати, а де ні – і заздалегідь уточнити у місцевих всі правила. В Маріуполі всі польоти узгоджуються з військовими, з ними краще не гратись. Нам на цей раз сказали, що можна літати на висоті 40 метрів і в прямій видимості. Що далі від лінії розмежування, то простіше.

В портах теоретично знімати з дрона не можна. Ми злітали з дозволу директора, прямо з території центрального офісу, поряд з кабінетом начальника служби безпеки. Це оптимальний варіант – злітати з території клієнта. Тоді є хтось, хто може взяти відповідальність на себе і позбавити зайвих запитань.

 

Особливості комунікації

На зйомці мають працювати два фотографа. Один ублажає начальство і клацає людей в касках, а другий знімає весь потрібний матеріал.

На зйомці комунікуєш з начальником. Але начальник і замовник – це дві різні людини, і платить тобі замовник. Тому з начальником треба бути ніжним, проте не приймати його побажання близько до серця. Бо головний естетичний стандарт начальства – щоб на фото люди були в касках, а всі поверхні пофарбовані. Облуплена фарба на ангарі, збудованому в 1949, вганяє начальника в ступор і викликає запитання «Навіщо ви це знімаєте?». Не варто сперечатись, просто хай матеріал дублюється на другу картку. Кивай як китайський болванчик – і знімай далі.

Добре би орієнтуватись у виробничому сленгу. Наприклад, наш Женя Борисовський уміє говорити, як істинний пролетар. На заводі в ньому вмикається робітник у п’ятому поколінні, він чудово знаходить спільну мову з будь-ким на підприємстві. Поки ведуться розмови з директором, Женя може і на корти в цеху присісти – і все йде як по маслу.

 
 

Висновки:

  • Ретельне планування економить бюджет і нерви. Але велика індустріальна зйомка – це робота в полях, спланувати яку від і до майже неможливо

  • В регіонах не дешевше, ніж у Києві – принаймні, не в усіх

  • Повноцінна індустріальна зйомка передбачає мінімум двох фотографів, один із яких добре знімає з дрона

  • Тривалість світлового дня треба знати до хвилини

  • Розділяй і владарюй. Комунікації з начальством на заводах це теж стосується

  • Камери – мінімум дві і взаємозамінні, всю інформацію – дублювати

  • Краще видалити, ніж не зняти

 

Бюджет поїздки:

Оренда авто – 7500 грн / тиждень
Бензин – 4770 грн
Житло – 1000 грн / ніч
Їжа – 400 грн / доба

Вартість кілометра поїздки: 10 грн

Трохи більше про наш тріп тут:
https://www.instagram.com/s/aGlnaGxpZ2h0OjE3ODYzNTQzOTgxMjg5MTc0/