#Iсторія_ока: Надія Табанюк by Halyna Tanay

Наше антропологічне дослідження #Історія_ока триває: ми даємо камеру розумним цікавим людям з бізнесу – або просимо їх фотографувати протягом робочого тижня на зручний девайс. І публікуємо ці фото, щоб показати вам, як дивляться на світ українські СЕО.

На цей раз свій тиждень нам показала Надія Табанюк – керуюча партнерка агенції Quadrate 28 та співвласниця онлайн-журналу про маркетинг і підприємництво MC Today. На перший погляд – суцільний відпочинок і тусівки. А насправді в цьому тижні знайшлося місце для робочих зустрічей, менторської години для команди від Quadrate 28, відкриття коворкінга Unit Chasopys, де агенція матиме представницький офіс, і на додачу – запливу Oceanman на дистанцію 14 кілометрів в Італії.

36652490_10204789096842624_5664517381829951488_n.jpg
36563305_10204789099362687_2858575420121415680_n.jpg
36573769_10204789098362662_8121190111946735616_n.jpg

«Діти відволікають нас від фігні»: cвяткуємо День батька by Gregory Vepryk

Діти – це найкращі в світі коучі особистісного розвитку: дорого, ефективно, пожиттєво. Вигідна інвестиція, що не залежить від економічних криз. А ще – складна робота, якої ніхто не вчить, але яка здатна перетворитись на захопливу подорож із тими, кого любиш.

Одним із найважливіших за минулий рік для нас стало партнерство з Фондом народонаселення ООН в Україні (UNFPA): ми фотографували відомих українців з їхніми дітьми в рамках проекту «Тату, почитай мені!», реалізованого разом із #Книголав. Оскільки частина нашої команди – молоді татусі, для нас це не просто цікавий проект, а ще й, як не пафосно звучить, соціальна відповідальність.

Разом із UNFPA ми говоримо про дуже просту і дуже важливу річ: читати дітям книжки – важливо. А ми би додали, що так само важливо грати з дітьми в Lego, стрибати, обійматися, розповідати їм про свою роботу, разом готувати їжу, говорити про все на світі. Бо живе спілкування нічим не можливо замінити. Продуктивно проведений разом час – одна з найбільших цінностей.  

Виховання дітей – це не жіноча справа. І не чоловіча. Це справа тих, хто любить власних дітей. Незалежно від гендеру, кольору шкіри, віросповідання та інших умовностей. Що і демонструють наші герої – телеведучий Олександр Педан, співак Арсен Мірзоян, художник, дизайнер і архітектор Сергій Махно, спортсмен Василь Вірастюк.

Фото: Григорій Веприк, Валентин Кузан, Євген Борисовський

 

У третю неділю червня світ відзначає Міжнародний день батька. І нам дуже хочеться, щоб кожен тато мав час, натхнення, енергію і сміливість бути з власними дітьми.

Перед професійним святом ми змусили ощасливлену дітьми частину нашої команди порефлексувати і розказати, як воно – бути татом. Не знаємо, наскільки репрезентативну вибірку складають ці двоє, але вони кажуть, що це круто.

 

Євген Столітній, фотограф The Gate Agency

Діти: Роман (1 рік)

Моєму синові рік і один місяць. Він ще не розмовляє, тільки показує пальцем і каже «И!» у бік чогось цікавого. І найскладніше у батьківстві для мене зараз – дивитись, як він вчиться ходити і взаємодіє з небезпеками оточуючого світу. Я не знаю, як не порушити цю грань – між його свободою навчатися і моїм досвідом, особливо коли я рятую його від травм.

Ми живемо біля води і маємо можливість спостерігати з вікна за різним водним транспортом. І от я намагаюсь навчити малюка відрізняти яхту від баржі і моторку від байдарки. Це наша улюблена справа – дивитись у вікно, хто раніше помітить човник, корабель, баржу, яхту, катер, теплоход і, звісно, літак. Це хіт. В цій грі він завжди виграє і помічає всі літаки у небі.

Коли ти ріс із батьком і сам виховуєш хлопця, то мимоволі проектуєш власні спогади і стосунки зі своїм татом на дитину. Я користуюся тим, що сам пам’ятаю з дитинства. Це прикольно і багато в чому допомагає. Напевно, тим, хто ріс без тата, доводиться вигадувати все самим.

 

Валентин Кузан, фотограф The Gate Agency

Діти: Максим (8 років), Ніна (6 років), Лука (5 місяців)

Головне – це обмінюватися з дітьми знаннями. Бо ми можемо дати їм якусь інформацію про світ, а вони нам дають розуміння того, чи вона взагалі чогось варта. В моменти кризи, недосипання, перепрацьовування, браку часу просто починаєш розуміти: усе твоє набуте нічого не варте без живого спілкування і щирого обміну своїм часом і емоціями.

Я знаю тільки трьох дітей – своїх, але мені здається, що вони дуже мудрі. Здається, що вони так і прагнуть відволікти нас від фігні. Від убивання часу, надмірного скролінгу у фейсбуці, роботи, не відділеної від відпочинку. Навіть коли діти ще не вміють розмовляти, всією своєю поведінкою вони кажуть: ось я, жива людина, мені потрібна твоя увага. І вони ж праві. З цією штукою – увагою одне до одного – ніщо не зрівняється. Хто з нас після цього крутіший?

Trumping hell: 10 політичних фото тижня by Gregory Vepryk

Дві головні політичні події, про які останній тиждень говорить світ – скандальний Саміт G7 у канадському Квебеку та історична зустріч президента США Дональда Трампа з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у Сингапурі. Ми відібрали 10 фото, які найкраще передають атмосферу у Квебеку та Сингапурі. 


На G7 Трамп, ображений висловлюваннями та економічною політикою прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо відмовився підписувати підсумкове комюніке саміту – за що й отримав щедру порцію вербального і невербального гноблення від канцлерки Німеччини Ангели Меркель.  Після заяв радника президента США з питань міжнародної торгівлі Пітера Наварро про спеціальне місце в пеклі для Трюдо Netflix може курити в кутку: навіщо серіали, коли є Трамп?

CANADA G7 SUMMIT
1528675939313.jpg
40888720480_71e4c425a0_k.jpg
нім.jpg
41979916654_9791fe47d7_k.jpg

Photo by NBC News, Leon Neal/Getty Images, Jesco Denzel—EPA-EFE, Adam Scotti

 

З Кім Чен Ином у Трампа справи пішли трохи краще – цим двом знайти спільну мову явно легше, ніж американському президенту з Трюдо і Меркель. Коли ці два ходячі меми зустрічаються, коментарі зайві. 

 
merlin_139445601_a9c05790-54ca-473d-b615-02ed81c38e32-superJumbo.jpg
Trump Kim Summit
trump-kim-jong-un-AP.jpg
GettyImages_971888078.0.jpg
merlin_139438557_b7619f9a-7377-4a9c-a6cf-0a41cc63acde-superJumbo.jpg

Photo by AFP, Shealah Craighead, Doug Mills/The New York Times
Video by Plastikmagazine

Камера до Білого дому доведе: 30 кадрів з Вашингтона by Gregory Vepryk

The Gate Agency розширює географію: тепер ми добрались і до сонячної Вашингтонщини. Без зайвих слів – 30 кадрів з життя Капітолію очима нашого фотографа Євгена Борисовського.

 
 
 

Фото: Євген Борисовський

#Історія_ока: Андрій Гундер by Gregory Vepryk

Наше антропологічне дослідження #Історія_ока триває: ми даємо камеру розумним цікавим людям з бізнесу – або просимо їх фотографувати протягом робочого тижня на зручний девайс. І публікуємо ці фото, щоб показати вам, як дивляться на світ найвідоміші українські СЕО.

Це фотографії Андрія Гундера, президента Американської торгівельної палати в Україні (American Chamber of Commerce in Ukraine). Київ, Тернопіль, Одеса, трохи футболу – словом, дивіться самі.

2.JPG
7.JPG
 
9.JPG
 
14.JPG
13.JPG
 
15.JPG
 
18.JPG
 
22.JPG
23.jpeg
 

All you need is bnw: найкращі портрети весни від The Gate Agency by Gregory Vepryk

Цієї весни ми знімали на заводах і в басейнах, у кабінетах і на бігових доріжках, в дегустаційних залах і бібліотеках. За ці три місяці ми сфотографували сотні людей – і в кадр до нас потрапляли ті, з ким ми на одній хвилі. Ті, з ким зйомка перетворюється на захоплюючу розмову, яку хочеться продовжувати.

Ми вкотре переконались, як важливо робити те, що подобається – навіть якщо здається, що подобається це лише нам. І в останні три місяці регулярно отримували запит на те, що ми любимо. На чорно-білу фотографію, на максимальну невимушеність, на відхід від нудних кабінетних фото і протокольних усмішок. Кілька разів нас просили не фотошопити знімки і залишити все, як є. До нас зверталися дуже класні люди, які хотіли природності і відходу від стандартів – хай це було для них новим і незвичним.

А найкращим компліментом для нас були приватні відгуки від клієнтів, які боялись, що їм доведеться витратити купу сил і часу на позування. Як же так, говорили вони: ніхто не позував, поговорили, кудись пішли – і вся зйомка, а в результаті – круті фото. І кожного разу, коли ми таке чуємо, наші фотографські серця стрибають, як бульбашки у просекко. Бо справжній кайф – це коли нам із клієнтом було добре в процесі.

Ось одні з найкращих портретів The Gate Agency цієї весни. Кадри і люди, які переконують нас, що все не дарма.

 

Наталя Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій СКМ
Фото: Григорій Веприк

GATE_GV-02144.jpg

Іван Капелюшник, директор з розвитку Українсько-польського центру освіти Univer PL
Фото: Григорій Веприк

Photo 3-27-18, 16 42 13.jpg

Фото: Григорій Веприк

GATE_GV-02901.jpg

Ігор Гордієнко, голова правління АСК «ІНГО Україна»
Фото: Григорій Веприк

GATE_GV-03157.jpg

Фото: Григорій Веприк

DSC01903.jpg

Художник Гамлет Зіньківський
Фото: Валентин Кузан

Художник, перформансист Костянтин Зоркін, учасники гурту Alcohol Ukulele
Фото: Валентин Кузан

DSC01395.JPG

Актор і музикант Місько Барбара 
Фото: Валентин Кузан

 
GV_09219-1 copy.jpg

Василь Хмельницький, засновник інвестиційної групи UFuture і фонду K.Fund
Фото: Григорій Веприк

GATE_GV-00351.jpg

Лідія Пащук, керівниця Школи малого і середнього підприємництва K.Fund
Юрій Пивоваров, голова оргкомітету Київського міжнародного економічного форуму
Микола Тимощук, генеральний директор інвестиційної компанії UFuture Investment Group

Фото: Григорій Веприк

GV_00572.jpg

Станіслав Шевчук, голова Конституційного суду України
Фото: Григорій Веприк

GV_06203-1 copy.jpg

Фото: Григорій Веприк

Фото: Григорій Веприк

GATE_GV-08648.jpg

Євгеній Грушовець, партнер Ario law Firm
Фото: Григорій Веприк

Золото і леопарди: як виглядають акаунти світових лідерів by Gregory Vepryk

33381760296_5fefacc8fd_b.jpg

 

Буває, дивишся офіційні фото і акаунти політиків, і думаєш – чоорт, ну хто так робить. Буває, дивишся і думаєш – вау, хто так робить? Ми проаналізували, як виглядають сайти і сторінки лідерів 10 країн, і поцікавились, що за люди їх фотографують. Ми вже розповіли про США, Канаду, Південну Корею, Австралію і Бразилію. На черзі – Франція, Німеччина, Велика Британія, Саудівська Аравія і Китай. 

 

Франція
Президент Еммануель Макрон


В офіційної фотографки президента Франції, Суазі де ля Мусоньє, театральний бекграунд, а фотографією вона почала займатися з 2006 року. Її робота почалася з вулиці, де Суазі фотографувала активістів і спікерів соціально-політичних акцій.  Політичною фотографією вона займається з 2012 року, але, схоже, саме з Макроном вона витягнула щасливий квиток.

Найцікавіше, звісно, не на сайті Єлісейського палацу, а у де ля Муасоньє, у розділі з неофіційними фото: по-дитячому схрещені ноги Макрона під столом, ніжні обійми дружини, Макрон гризе булочку в дитячій кімнаті. Особливо де ля Муасоньє любить фотографувати руки і ноги – небайдужість до кінцівок голови держави налице. Але по-справжньому невимушених знімків дуже мало: що формальні, що неформальні фотографії президента нагадують стильну, але нудну рекламу дорогих годинників (а дивились би частіше Instagram Джастіна Трюдо, то, диви, урізноманітнили б цю витончену нудоту взуттям або шкарпетками).Трохи розслабленіший Instagram, але після перегляду півтора десятка акаунтів світових лідерів тут важко знайти щось цікаве: селфі, діти, ніжності з першою леді – типовий набір для політика в епоху соцмереж.

 

Німеччина
Федеральна канцлерка Ангела Меркель

 

Тут усе традиційно, але традиційно в хорошому сенсі. Сайт міг би бути і більш сучасним, але і так стерпно. Офіційні фото канцлерки Німеччини Ангели Меркель важко назвати оригінальними, але вони чудово виконують головну функцію – передають головні риси публічного образу політикині. Стриманість, грунтовність, сила, помірний консерватизм не без почуття гумору – все це є на фото канцлерки. Окрема фішка – знімки, що демонструють фірмову стрімку ходу Меркель. До речі, достойний уваги сайт одного з її офіційних фотографів, Єско Денцеля – крім фото політиків, там є кілька непоганих документальних проектів.

 

До речі, любов Меркель до стриманих, але яскравих піджаків робить привабливими навіть нудні офіційні фото. Кого видно навіть на групових знімках серед пари десятків унилих сірих костюмів? Правильно, фрау Меркель.

 

 

Але найбільш невимушено на фото канцлерка виглядає з президентом Франції Еммануелем Макроном. Вигідний дует.

 

Хоча і без Макрона Меркель чудово справляється.

 

 

Королівство Саудівська Аравія
Король Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд


Так і видно вічну дилему: Аллах велить бути скромним, і фотографія ніби від лукавого – а часи міняються, а демонструвати, хто в домі хазяїн і золото-зброю-нафту має, треба. В рамках комунікації з зовнішнім світом олдскульний сайт та Instagram-акаунт з цими завданнями цілком справляються. Схоже, контент-менеджери та SMM-ники короля особливо не заморочуються: просто валять побільше фотографій з кожної достойної уваги події. Ну то й що, що вони майже всі однакові.

сауд.png

 

До речі, викликає питання якість фото: часом складається враження, що це члени королівської родини банально фотографують голову держави на смартфон (хоча, звісно, навряд). Що загалом було б симпатично і демократично, якби не настільки тотально. Зате по-багатому:  килими, троянди, золото, зброя.

 

Китай
Президент Сі Цзіньпін


Ось де зовсім інший світ. Ми багато і безуспішно гуглили,  а потім до нас дійшло, що ніякого Google в Китаї немає. Так само, як і звичних нам Facebook та Instagram. І навіть наші агенти в Китаї не дуже допомогли зі встановленням імен офіційних фотографів президента країни. Західний користувач може скласти уявлення про Сі Цзіньпіна, переважно виходячи з доступних фото світових медіа, які разом із критиками китайського президента регулярно порівнюють його з диснеївським Вінні-Пухом. 

skynews-xi-jinping-china-president_4242941.jpg

 

З одного боку, Цзіньпін на фото неймовірно нудний: темний костюм, скуті пози, протокольні усмішки і рукостискання при взаємодії з колегами з інших країн. З іншого боку, принаймні, цей дядько не намагається ввести глядача в оману зворушливими фото з квіточками, тістечками, дітьми та іншою лабудою. Він і так офіційно «другий після Мао» і цілком може стати довічним правителем Китаю – що, втім, із природної скромності заперечує. Але ми-то знаємо, як воно буває. 

 

Photo by PA:Press Association, Fred Dufour—AFP/Getty Images, Wall Street Journal, Reuters/Damir Sagolj

 

Велика Британія
Прем'єр-міністерка Тереза Мей

 

Політикиня, яка любить одяг від Vivienne Westwood і леопардові туфлі, апріорі не може нудно виглядати на фотографіях. Якщо ти фотографуєш Терезу Мей, достатньо мати камеру, руки і мінімальне відчуття прекрасного: харизма іде поперед неї. Хоча фотографи британської прем'єрки, зокрема Джей Аллен і Том Еванс, цим базовим набором не обмежуються. Знімки Терези Мей часто виглядають так, наче мають опинитись на сторінках Vogue, а не на офіційному Flickr Даунінг-стріт, 10. 

Офіційний сайт британської прем'єрки, на жаль, виглядає не так свіжо, як Flickr та Instagram, але ми бачили й набагато гірше. І все-таки проти культурної традиції і відчуття стилю не попреш: Тереза Мей у своїх леопардових туфлях примудряється виглядати доречно на зустрічах зі світовими лідерами, в процесі випікання індійських солодощів, з собаками, пивом і з немовлятами на руках. Дивишся, і зразу в голову лізе непроханий світлий образ Юлії Тимошенко, яка свого часу ніби теж би так могла, але ні. Інтелект і харизму не нафотошопиш, і деяким українським політикам варто набити це собі на якійсь сокровенній частині тіла для регулярного нагадування. 

#Історія_ока: Максим Бахматов by Gregory Vepryk

IMG_0102.JPG

Що в голові у керівників відомих компаній і людей із сотні Forbes? З деякими клієнтами ми проводимо довгі години і дні, але бачимо дуже невелику частину їхнього життя. Ми бачимо їхні успіхи, але майже ніколи – якими очима вони дивляться на світ. Бо неможливо дивитись на світ як СЕО, якщо ти не СЕО. Тому ми розпочали скромне антропологічне дослідження.

Раз на тиждень ми будемо давати камеру розумним цікавим людям з бізнесу. І не вимагатимемо від них нічого, крім дозволу переглядати і публікувати фотографії, які вони зніматимуть протягом цього тижня.

Перший, хто взяв до рук нашу камеру Максим Бахматов, керуючий партнер першого в Україні інноваційного парку UNIT.City

На фото робочий тиждень Максима Бахматова. Франкфурт, Тбілісі, Вінниця, Київ. Таксі, аеропорти, конференції та робочі зустрічі. Керування проектами Unit.City, корпоративним акселератором Radar Tech, проект муніципального консалтингу СуперМЕР, та старт нового міжнародного проекту.

 

IMG_0021.JPG
IMG_0040.JPG
IMG_0073.JPG
IMG_0086.JPG
IMG_0136.JPG
IMG_0145.JPG
IMG_0157.JPG

Шашлик і діти: як виглядають акаунти світових лідерів by Gregory Vepryk

24968384483_0e97cfa60e_k (1).jpg

Буває, дивишся офіційні фото і акаунти політиків, і думаєш – чоорт, ну хто так робить. Буває, дивишся і думаєш – вау, хто так робить? Ми проаналізували, як виглядають сайти і сторінки лідерів 10 країн, і поцікавились, що за люди їх фотографують. Північна Корея досі відповідає на наш запит, арабських шейхів ми любимо лишати на десерт, а у першій частині нашої підбірки – США, Канада, Південна Корея, Австралія і Бразилія.

 

США
Президент Дональд Трамп
 

Бути офіційною фотографкою Білого дому після Піта Соузи – справа невдячна, особливо зважаючи на прискіпливий інтерес з боку медіа. Це українцям переважно начхати, чим відрізняються офіційні світлини Порошенка і Януковича, а американці фото і фотографів перших осіб держави пильнують і жваво обговорюють. Що не полегшує життя офіційній фотографці чинного президента США Шейлі Крейгхед.

 

  AP Photo/Pablo Martinez Monsivais

AP Photo/Pablo Martinez Monsivais

Як іронічно пише видання The Verge, президентство Трампа ненормальне в принципі – і те ж стосується його фотофіксації. Візуальна репрезентація адміністрації Трампа – це крок назад порівняно з його попередником. Більшість фото – від пула фотографів із преси, які подорожують разом із президентом, або зняті на смартфони його командою. Безумні знімки «сфоткай так, типу я веду вантажівку», на диво неформальні кадри зі світовими лідерами – і нічого спільного з інтимною невимушеністю і людяністю фотографій Барака Обами та його родини. До речі, зі зміною президента розділ «Фото» зник із сайту Білого дому в принципі. З платформ для публікації активно використовується Flickr, а от офіційний Facebook- та Instagram-акаунти Трампа і Білого дому виглядають доволі блідо – втім, сторінки самої Шейли Крейгхед теж.

 

Навряд проблема суто у Крейгхед: вона доволі непогано працювала з віце-президентом США Діком Чейні і тодішньою першою леді Лорою Буш, хоч Білий дім тоді публікував зовсім небагато зі знятих нею фото. Здається, що вона не має близького доступу до президентського тіла і знімає переважно з шанобливої відстані. Інколи складається враження, що Трамп її просто ганяє – так, ніби вона не офіційна фотографка Білого дому, а набридлива папарацці. Якщо хтось і має настільки близький доступ, як Піт Соуза до Барака Обами, то це кілька однопартійців, наприклад, радниця Трампа Келліан Конвей, яка постачає прес-секретарці президента сумнівної якості фото, зняті на смартфон. Залишається думати, чи це свідома зміна підходу до документування президентства Трампа, чи просто ніхто в адміністрації цим не заморочується.

Photo by Aude Guerrucci-Pool / Getty Images, Jim Watson / Getty Images, Shealah Craighead


Канада
Прем’єр-міністр Джастін Трюдо
 

От кому пощастило з офіційним фотографом – Адама Скотті називають «секретною зброєю» канадського прем’єра, як свого часу називали фотографа Барака Обами, Піта Соузу. В принципі, Трюдо з його фізичною формою, фотогенічністю і невимушеністю перед камерою робить симпатичними  навіть відверто нудні кадри. Проте Адам Скотті вміє порадувати публіку – а, крім того, його персона теж цікавить медіа і вдало доповнює імідж прем'єра.

 

 

На  фотографіях Скотті політик обіймається з пандами, стоїть у кав’ярні за стійкою з пончиками, спілкується зі слоном та разом із дружиною танцює за лаштунками перед виступом у Торонто. Розвиток соцмереж сприяє: журналісти називають Трюдо «першим  прем’єр-міністром ери Інстаграма», і навіть далекі від політики юзери лайкають канадського прем’єра так, ніби він сам панда.

 

 

Все це було б неможливо без справжньої близькості фотографа до об’єкта зйомки – а, як зізнається Адам Скотті, якщо двері до кабінету закриті, він не мусить питати дозволу. Він виходить з прем’єром на ранкові пробіжки – побігати і зробити пару кадрів. Безперешкодно проходить туди, де журналістів не пускають – наприклад, у Зоопарк Торонто, де і була знята одна з найпопулярніших світлин Трюдо. Зрештою, Джастін Трюдо, старший син колишнього прем’єр-міністра Канади П’єра Трюдо, виріс під спалахами фотокамер і чудово розуміє, навіщо все це потрібно. І більшості політиків та їх офіційних фотографів залишається тихо заздрити і вчитися.


Південна Корея
Президент Мун Че Ін
 

От де обійшлись без зайвих церемоній – є загальний сайт Республіки Корея, на якому розміщена базова інформація: новини, анонси подій, матеріали про культурну спадщину, соціальне й економічне життя та розділ про діяльність уряду країни. Таке враження, що сайт не апгрейдили з моменту появи у 1995 році, зате він доступний дев’ятьма мовами: англійською, китайською, японською, арабською, іспанською, французькою, німецькою, в’єтнамською і російською. З фотографіями перших осіб теж максимально просто: знімки є, видно, що уряд працює, з закордонними колегами комунікує – і прекрасно. Flickr, Facebook та Instagram без особливих чудес, трапляється навіть милота типу квіточок, тістечок і бджілок – видно, щоб уряд виглядав максимально заодно з народом. 

 

 

Сказати щось конкретне щодо знімків Мун Че Іна від офіційних фотографів Кан Мін-Сеока, Кім Сунь-Джу і Йон Хана важко: типові протокольні фото без виразних ознак авторського стилю, що періодично розбавляються менш напряжними знімками – президент на стадіоні, перша леді з дітьми. Правда, приїзд на самміт двох Корей лідера КНДР, Кім Чен Ина, дещо додав жвавості офіційним акаунтам південнокорейського уряду. Може, якби Кореї об’єдналися, офіційним фотографам обох республік жилося б веселіше?

 

Photo by Inter-Korean Summit Press Corps, Kang Min-Seok, Kim Sunjoo, Jeon Han


Бразилія
Президент Мішел Темер
 

Скажемо прямо: це вам не Обама і не Трюдо, і навіть не Трамп. Хоча дещо спільне є – молодша на пару десятків років дружина-колишня модель, яка регулярно і не дуже успішно оживляє нудні фотографії політика. На більшості знімків Мішел Темер виглядає дещо напруженим і зосередженим, ніби намагається загіпнотизувати фотографа або з останніх сил стримує чих. Час від часу трапляються кадри, які мали би бути невимушеними: президент і діти, президент і дівчата з пивом, президент і шашлик.

 

Надати Темеру свіжого вигляду візажистам, фотографам і ретушерам вдається далеко не завжди – а з огляду на поважний 77-річний вік політика, це мало би бути завданням номер один. Коли був опублікований знятий фотографом Орландо Бріто офіційний портрет президента, користувачі соцмереж тут же почали рахувати промахи стиліста і візажиста, що вимагали як мінімум негайного втручання фотошопа. Після цього Темера все-таки відфотошопили, і покращена, дещо зеленувата (видно, під колір національного прапора) версія президента пішла бороздити простори Інтернету.

 

  Photo by Orlando Brito

Photo by Orlando Brito

До речі, сайт фотографа Орландо Бріто – це окрема пісня, погортайте на дозвіллі. Як і офіційна Facebook-сторінка президента Бразилії – відеообкладинка не залишить вас байдужими, але якщо у вас епілепсія, краще не дивіться.

 


Австралія
Прем’єр-міністр Малкольм Тернбулл
 

От у кого абсолютно клієнтоорієнтований підхід до населення: не сайт, а суцільна поштова листівка зі спецефектами, а сам прем’єр ніби промовляє: ну довірся, довірся мені! Добротна Facebook-сторінка без зайвого пафосу, нуднуватий Instagram – а от Instagram офіційного фотографа Малкольма Тернбулла, Салана Хейса, уже набагато цікавіший. Тут немає зірковості Джастіна Трюдо, але фото Хейса спокійні і переконливі: дивишся – і таке враження, що з цим в міру свіжим 63-річним дядьком в окулярах запросто можна подружитись.
 

Скоріш за все, справа в самому Тернбуллі: Хейс не знімає нічого такого, чого нема в акаунтах інших політиків. Неформальні фото з напівформальних зустрічей, як-от з Терезою Мей, ходіння в народ, улюблений жанр офіційних фотографів «міністр робить селфі», кадри з гелікоптера, кадри за робочим столом – ну боже мій, що тут можна придумати нового. Проте часто це кадри, на яких прем’єр підкреслено не домінує – можливо, в цьому секрет. Зрештою, якщо політик має адекватний і щирий вираз обличчя, а фотограф не бездарний, то за контент в принципі можна бути спокійним.

 

Фото Тернбулла цілком можна рекомендувати в якості навчального матеріалу українським політикам, які мають дивовижне вміння виглядати так, ніби щойно проковтнули кактус. А, може, справа в різниці культур, в тому числі культури візуальної. І з обличчями політиків треба працювати довго і наполегливо, як з англійським газоном: просто стрижеш траву – і так 300 років.